Братья мои,вы наследники Неба.
Так же как я,все стремитесь к нему.
Бог нам дал право питаться от Хлеба;
Других накормить,Он призвал нас к сему.
Братья мои,вы Христовы Цветы.
Он насадил вас в саду своей Церкви.
Вы для меня,и чисты,и святы.
В трудные дни вы меня не отвергли...
Братья мои,когда падал в бессильи;
Враг восставал и я плакал не раз.
Вы поддержали,и просто носили;
И вытирали слёзы из глаз...
Братья мои,когда бит был я плетью;
Плетью ненавистных слов и злобы.
Кто закривал от ударов всех этих?
Братья мои!..Это вы,только вы...
Могу ли я братья,сказать что я выше;
После падений и взлётов моих.
Молитвы,Господь,за меня,ваши слышал;
И подавал мне терпенье за них.
______________________________
Господи Боже!Дай мне остаться;
Верным для братьев моих,навсегда!
Чтобы у ног,у Твоих,повстречаться.
И не расстаться уже никогда!
Левко Поперечный,
Эверетт .США
Сколько нам небо дарует чудес!
Люди же тянутся очень к земному...
Жить не землёю, а сводом небес,-
Значит всё видеть совсем по другому!..
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
