Как трава в душе растут грехи.
Закоснели в беззаконье души.
О, Господь! Творенью прореки
Слово о Суде Твоём грядущем!
Как жестоковыен люд земной:
Чтят свои обряды и уставы,
Крест Христов обходят стороной
И считают, что добры и правы.
Первой важности у них дела:
Обустроить дом, одеться модно,
Посидеть у вкусного стола,
Получив желанное сегодня.
А потом, возможно, и сходить
В воскресенье в Церковь - помолиться,
Время милосердью уделить,
Видом благочестья похвалиться.
И вне сердца Богу место дав,
Жить опять для мира и для чрева,
Не осмысливая благодать,
Рвать плоды с таинственного Древа.
Вот к таким, привыкшим ничего
Не менять в своей бесплодной жизни,
С благовестьем и водой живой
Я иду, как самарянин –к ближним.
2
Мне есть, что дать - имею я Христа!
Я с Ним умру и к жизни с Ним восстану
И, взятая в Святые Небеса,
Пред, Царствующим, Им живой предстану.
И там, и там хочу увидеть я
Всех тех, кому об Агнце сказала,
Кто в Вечность перейдёт из бытия
По вере, что Иисуса излучала!
Анна Лукс,
Ванкувер, США
С Господом 25 лет. Пишу стихи и прозу. Имею 30 (книг) христианских изданий СТИХОВ И ПРОЗЫ . Люблю Спасителя. Ожидаю пришествия. Моя Жизнь - Христос, и смерть желаю встретить как преобретение. Да утвердит и укрепит меня мой Бог!!
сообщение: В издательстве "Миссия спасения" вышли мои книги -христиаская проза. Можно их посмотреть по этому адресу: https://spasenie.org/catalog Благословений всем!!! Вышли новые книги в Канаде. Можно заказать по почте : altaspera@gmail.com
Прочитано 3934 раза. Голосов 4. Средняя оценка: 4
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.