Не понят миром, но прощен Отцем...
Друзьями брошен, но в груди с надеждой
В насмешках здесь.. но в небесах с венцом,
И жизнь его не будет больше прежней
Презрения взгляды.. но в душе горит
Огонь любви и пламенной надежды...
На сердце радость, пусть душа скорбит
Ведь ждут его прекрасные одежды...
Разбитые о камни ноги в кровь,
Но путь лежит в небесную отчизну...
Пусть будут испытанья вновь и вновь,
Достигнет цели он и боль исчезнет...
Итог пути - небесный дом Отца,
Где перед Богом станет на колени,
За это будет верным до конца,
И мир отраду в сердце не отнимет..
Пусть спотыкается о камни на пути,
Пусть падает... Но вновь встаёт на ноги,
Другого смысла больше не найти,
И к цели больше нет другой дороги...
Как хорошо что в сердце есть покой,
Что в бурю мир даёт и утешает..
И есть Господь, что путь укажет Свой,
Спасенье ждёт! Он это твердо знает...
Христианин... Как сложен этот путь,
Но как заветна цель, что ожидает
Надежда не даёт с пути свернуть,
И по дороге верно направляет...
Пусть все кричат, смеются и шумят,
Я выбрал путь и не страшны преграды...
Я знаю: за меня Христос распят,
И без Него мне ничего не надо.
Усыпанный камнями узкий путь,
Тернистая, пустынная дорога...
Где мало места, чтобы отдохнуть,
Но где благословений очень много...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
